Невеликий безокий круглий черв'як, що живе під землею, як виявилося, цілком може бачити світло. Про це заявили дослідники в статті, опублікованій в журналі Nature Neuroscience від 6 липня 2008 року.

Вчені виявили у хробака нервові клітини, що діють в якості рецепторів світла, і дозволяють йому «бачити».



Звичайний круглий черв'як, як стверджують дослідники, здатний сприймати світ за допомогою клітинної системи передачі повідомлень, подібно до того, як цей процес проходить і у хребетних. А отже, світлочутливі нервові клітини хробака можуть бути еволюційними попередниками очей хребетних.

Круглий черв'як Caenorhabditis elegans, що живе в грунті, прозорий і має всього 302 нервові клітини, що робить його улюбленцем дослідників еволюції нервової системи. Але навіть незважаючи на це досі ніхто не звертав увагу на взаємовідносини цих черв'яків зі світлом.

Дослідник Shawn Xu, багато років займався вивченням зору у дрозофіл, вирішив дізнатися яким чином безокий хробак C. Elegans примудряється залишатися в темряві і не повилазили на світло. Велика кількість сонячного світла просто може вбити цих мешканців підземелля, а значить, вони мають якось уникати сонця і світла.

У ході експерименту на хробака прямував лазер, що випромінює світло. Незалежно від довжини хвилі і того на хвіст чи голову хробака був спрямований промінь, C. Elegans починав рух у протилежному напрямку.

Для того, щоб з'ясувати які саме нервові клітини відповідають за розпізнавання світла, вчені просто стали знищувати клітини по одній. Виявилося, що система передачі сигналу у черв'яка влаштована так само, як у хребетних, що дуже здивувало дослідників.

Таким чином, було підтверджено припущення Дарвіна про те, що мають бути найпростіші «очі», що складаються з клітини і пігменту. Правда, у випадку з хробаком, пігментація відсутня. Але вчені вважають, що її роль відіграє навколишнє хробака грунт, яка досить затіняє світло і дозволяє визначити його напрямок.

Схожі записи