Біля берегів Каліфорнії мешкає вид скатів під назвою Myliobatis californica. Живляться вони здебільшого молюсками, яких виглядають на дні. Правда, слово «виглядають» тут не зовсім доречно. Глаза скатів розташовані на верхньому боці голови, так що вниз дивитися їм вкрай незручно. То як же вони виявляють свою здобич?

Одним з можливих засобів виявлення, що використовуються іншими видами скатів, може бути відчуття струменя води, які іноді випускають молюски, що сховався в піску.

Лаура К. Джордан з Університету Каліфорнії у Лос Анджелесі і двоє її колег вирішили перевірити припущення на практиці. Цівки води на кшталт тих, що випускаються молюсками, були зімітувати у величезному резервуарі з скатами виду Myliobatis californica. Скати дійсно зупинялися й намагалися вкусити джерело струменя.

Учути струмінь води скатам допомагала гарно розвинена система бічній лінії – система пір і каналів, що дозволяє рибам відчувати рух води. Повторення експеримент зі схилами, які не харчуються молюсками, показало набагато меншу реакцію на ті ж сигнали.

Але найцікавіше відкриття було зроблене під час перевірки чутливості скатів до електричного поля. Всі три виду, які брали участь в дослідженні, активно атакували двополюсні електроди, заховані на день резервуара. Але Myliobatis californica встановили новий рекорд. Цей вид скатів розпізнавав сигнали слабкіше 0,1 нановольта на сантиметр. Це менше однієї частини мільярдної електричного поля, створюваного між полюсами батарейки стандарту АА.

Звіт про дослідження був опублікований в «Journal of Experimental Biology».

Схожі записи